top of page
Дизайн этого сайта создан в конструкторе
.com
. Создайте ваш сайт сегодня.Создать сайт

Довідка про результати вивчення стану роботи з формування у дошкільників навичок роботи у команді у відповідності до ідей сталого розвитку

     Згідно до річного плану освітньої роботи  нашого ЗДО на 2020-2021 н. р. та з метою вивчення стану роботи по створенню  педагогами умов для оптимізації рухової активності дошколят з 22.03.2021 р. по 26.03.2021 р. було проведене тематичне вивчення використання педагогами практичних методів, методичних прийомів та модерних технологій формування у них навичок командної взаємодії.
Вивчення проводили:
Директор – Зарченко Н. В.
Вихователь-методист – Мойсеєнко Н. Ю.
      Для підвищення рівня педагогічної майстерності вихователів  з питань формування у дітей навичок роботи у команді та з метою оволодіння педагогами ефективними формами і методами роботи з дошкільниками для розвитку у них гнучких навичок (soft skills)  вихователем-методистом Мойсеєнко Н. Ю. була проведена онлайн-зустріч з вихователями на тему  «Використання технології тімбілдінг як складова успішної реалізації педагогіки емпаурменту (натхнення та мотивації до дії) ». В ході онлайн-практикуму вихователі ознайомились із  сучасною технологією розвитку у дітей навичок командної взаємодії – тімбілдінгом, з його видами та зі шляхами розвитку практичних умінь дітей працювати в команді.
Методичним кабінетом ЗДО було розроблено практичний порадник для вихователів «Командна робота: як допомогти дошкільникам набути м'яких навичок», складений за матеріалами вебінару Наталії Гавриш  у змісті якого розкрито питання:
  • механізми формування у дошкільників навичок командної роботи (форми організації дітей в малі об’єднання: пари, трійки, четвірки, команди; соціоігрові методи організації дітей);
  • інструменти розвитку навичок командної роботи та створення оптимальних умов (особливості управління освітньою діяльністю у форматі підгрупової роботи дітей; позиція вихователя; методи, прийоми та засоби, що спонукають одноліток до взаємодії; спортивний тімбілдінг);
  • значення ровесництва для формування поколінних навичок у дітей (що таке поколінні навички, їх значення для соціалізації дітей;як визначають ровесництво, яка його природа; психологія стосунків між однолітками).
Вихователем-методистом було зібрано та систематизовано методичні розробки вихователів ДНЗ №1 з організації командної роботи в різних формах освітнього процесу та у різних вікових групах  у відповідності до педагогічної системи оновленої програми «Дитина».
     Під час тематичного вивченяя вихователь Алексеєва Т. М.  поділилася з колегами досвідом організації та проведення з дітьми середньої групи «Колосок» командної рухливої гри гра "Рибалки та рибки", а також презентувала виготовлені власноруч матеріали та нетрадиційне обладнання  необхідні для оформлення педагогічного дизайну даної гри.
Гра «Рибалки та рибаки» вчить співпраці та взаємодії, сприяє створенню  в колективі атмосфери єдності, посилює інтерес до здорового способу життя, надає можливість психологічного розвантажитись,  допомагає новачкам  в адаптації.
    З метою створення сприятливої дружньої атмосфери в групі під час ранкових зустрічей педагог впроваджує «ритуал дружби»  через залучення дітей до командної вправи «Парканчик добрих слів» з використанням ігрового набору «Падаюче доміно».
Вихователь старшої групи «Теремок» Опанасюк С.О. організовує старших дошкільників до командних рухливих активностей, які включає в структуру занять з різних розділів програми «Дитина». Вихователь представила колегам рухливу  командну гру «Водогін», поділилася  варіантами її організації під час прогулянки, а також ознайомила вихователів з технологією виготовлення ігрового атрибуту до неї. В ході гри діти працювали в парах та великих групах задля досягнення спільної мети, узгоджуючи свої дії з діями інших учасників команди. З метою забезпечення активної участі вихованців на занятті педагог практикує використання інтерактивного прийому «Психологічна настановка на заняття» через організацію вправ «Людський вузол» та «Піраміда любові». Під час вправи діти вчаться згуртовуватись, домовлятись і приходити до згоди щодо стратегії і тактики виконання поставленного завдання.
     Вихователь Філоненко Н. О. у своїй роботі з дітками старшого дошкільного віку використовує соціоігрові технології, серед яких чільне місце у роботі з вихованцями відводить іграм-завданням для створення атмосфери робочого настрою: «Зшиваємо команду», «Відрости зміїний хвіст». Головні завдання запропонованих ігор – пробудити інтерес дітей один до одного, створити умови залежності учасників гри один від одного, що забезпечить загальне підвищення мобілізаії уваги та тіла у дошкільників. Організовуючи активності дітей з використанням соціоігрових технологій, вихователь керується такими принципами: педагог – рівноправний партнер; зняття суддівської ролі з педагога; свобода і самостійність у виборі дітьми ігор; орієнтація на індивідуальні відкриття дітей; спільне подолання труднощів; рух і активність.
     Вихователь Матвієнко Л.Ю. організовує ранкові зустрічі та гімнастику пробудження дітей старшого дошкільного віку з використанням віршованої кінезіологічної вправи «Масажне коло». Така форма роботи розвиває у дітей вміння дотримуватись правил взаємодії з партнером у грі; вчить відновлювати власний емоційний стан, отримувати емоційне задоволення від спілкування з однолітками, слідувати словесній інструкції вихователя, узгоджувати слова з рухами одночасно та злагоджено. Вихователь варіює дидактичним інструментарієм (віршований супровід, матеріали для масажу, масажні рухи) для проведення такої вправи в залежності від тематики тижня та режимного моменту.
Формуванню навичок командної взаємодії в дітей молодшої та різновікової груп сприяє організація вихователями Євдокименко Н. Д. та Гаманюк О. А ігрових вправ і рухливих ігор («Парами на прогулянку», «Змійка», «Ми тупаємо ногами», «Долоньки») та комплексне використаннярізних форм освітньої діяльності: колективне спілкування (пальчикова гра «Дружня родина»; розігрування мирилок ); робота вихователів з підгрупами дітей (пальчикова гра «Настільний твістер», або «Спробуй повтори»).
Вихователь Яременко Т.О. у роботі з дітьми третього року життя використовує такі соціоігрові рухливі вправи: «Парами на прогулянку», «Хлопаємо-тупаємо»; пальчикові етюди: «Посварилися-помирилися»; ігрові ситуаії: «Іграшки повтікати від Михайлика», «Допоможемо знайти загублені речі»; розігрування забавлянок, примовлянок, утішок з використанням методу повного фізичного реагування.
Музичний керівник Задорожня О.А. на заняттях із старшими дошкільниками вчить дітей злагоджено та ритмічно виконувати рухи у груповому танці («Знайди друга», «Друзі ми:і ти,і я») та сприяє розвитку у дітей відчутття партнерства та уміння узгоджувати свої рухи в парі або в групі під час музично-ритмічних ігор («Знайди пару», «Клавеси по колу», «Паперовий оркестр»; «Звукова доріжка» - за осоціативними картками, в парах); інтерактивних руханках («А ти лети..»); візуалізованих зарядках «Розбудило сонечко нас з тобою».
 
Рекомендації:
  1. Опрацювати розділи оновленої Освітньої програми  для дітей від 2 до 7 років «Дитина» «Гра дитини», «Здоров'я та фізичний розвиток» та ознайомитись зі змістовими акцентами методичних рекомендацій до них для всіх вікових груп.
  2. Створити педагогічні умови формування навичок командної роботи у дітей старшого дошкільного віку: гнучкість свідомої позиції дорослого як партнера та організатора дитячого співтовариства; домінування мікрогруп як способу організації дітей для виконання освітніх завдань; змінність груп дітей; умовність (обмеження) як чинник формування груп; повернення дітей обличчям один до одного у просторовому та змістовому плані.
  3. Використовувати соціоігрові технологі у роботі з дітьми: ігри-завдання для створення атмосфери робочого настрою та довіри ; ігри-стратегії; квест-технології.
Довідка
про результати вивчення стану роботи з формування у дошкільників логіко-математичої компетентності шляхом використання елементів технології
STREAM-освіта

Згідно до річного плану освітньої роботи  нашого ЗДО на 2020-2021 н.р. та з метою вивчення стану роботи по впровадженню елементів технології STREAM-освіта на заняттях з логіко-математичного розвитку з 16.11.2020 р. по 23.11.2020 р.  було проведене тематичне вивчення використання педагогами практичних методів, методичних прийомів та модерних технологій освітнього напрямку STREAM для навчання дітей елементам математики.

Вивчення проводили:
Директор – Зарченко Н. В.
Вихователь-методист – Мойсеєнко Н. Ю.
              Для підвищення рівня педагогічної майстерності вихователів  з питань впровадження елементів STREAM в освітню роботу з дітьми та з метою оволодіння педагогами ефективними формами і методами роботи з дошкільниками для розвитку культури інженерного мислення вихователем-методистом Мойсеєнко Н. Ю. було проведено семінар-практикум «Можливості STREAM-освіти в інструментарії сучасного освітнього процесу ЗДО». В ході семінару-практикуму вихователі мали змогу розширити знання про сучасні технології та засоби логіко-математичного розвитку дошкільників: ознайомились із можливостями використання парціальної програми  STREAM-освіта за освітнім напрямком «Математика. Логіка»  та з комплектом зошитів «Логіки світу», складених відповідно до альтернативної програми формування культури інженерного мислення в дітей перед дошкільного віку «Стежинки у Всесвіт», в освітньому процесі ЗДО.
                Для підтримки інтересу педагогів до впровадження STREAM-технологій у роботу з дітьми та набуття практичного досвіду з організації STREAM-досліджень у різних вікових групах за освітніми напрямками наука, технології, інжиніринг, мистецтво та математика методичним кабінетом було організовано перегляд вебінару «STREAM-освіта: як забезпечити активну пізнавальну діяльність дошкільників".
                Так, вихователями всіх вікових груп були проведені STREAM-дослідження об’єктів вивчення у відповідності до вікових можливостей дітей. Філоненко Н. О. та Матвієнко Л. Ю., вихователі старшої групи «Казка» організували дослідження українського глечика. Цікавим виявилося дослідження глечика в напрямку Інжиніринг – діти конструювали глечики з викидного матеріалу, картону, використовуючи  різні способи з'єднання елементів; та Математика – дошколята вимірювати об’єм сипучих та рідких речовин, використовуючи різні види глечиків як умовні мірки. Результатом роботи стала створена вихователями настінна візуалізована карта-досьє на український глечик.Також вихователь Філоненко Н. О. широко використовує у роботі з дітьми  по ФЕМУ досліди-ілюстрації для розв'язуваня сюжетних задач.
                Вихователі молодшої групи «Білосніжка» проводили з дітьми дослідження сніжинки за всіма освітніми напрямками STREAM. Змістовно було проведено дослідження  у напрямку Математика: діти порівнювали сніжинки за розміром, формою , здійснювали логічні операції на порівняння, узагальнення, виконували завдання на виключення.
При організації занять з логіко-математичного розвитку в молодшій групі вихователька Максименко М. І. використовує лего-конструктор , як елемент STREAM-освіти, для показу та демонстрації математичних казок. Математичними інтерактивними казками вихователь молодшої групи на заняттях вдало замінює бесіди-пояснення понять «вищий-нижчий», «довший-коротший» («Історія про довгих та коротких черв'ячків», «Високі та низькі будиночки» з використанням лего-цеглинок).
                  Вихователь старшої групи «Теремок» Опанасюк С. О. представила колегам для колективного перегляду  заняття з розділу програми «Дитина. Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» на тему «Відтворення та трансформації геометричних фігур» з використанням STREAM-засобів, методів та прийомів  для  формування логіко-математичних уявлень в дітей старшого дошкільного віку: командної вправи на залучення дітей до діяльності «Піраміда любові», рухливої  вправи «Геометричні слідки» на розвиток уваги, координації рухів, загальної моторики  та вміння орієнтуватися в просторі з використання сенсорного посібника «Слідова доріжка»; вправ-трансформацій з м'якими паличками для моделювання («Чарівні перетворення фігур») та геометричними фігурами (гра «Тваринний танграм»); інтерактивної казки про геометричні фігури, колективної вправи-візуалізації «Відтвори лінію в русі» за методом повного фізичного реагування; асоціативної гри «Підбери предмети за формою», дидактичної гри  з логічними блоками Дьєнеша «Впізнай фігуру за ознаками» та інтерактивної руханки «А ти лети…»
 
Конспект заняття можна переглянути за посиланням  нижче
​
https://drive.google.com/file/d/1H2ewCXl5TznJKvz91zzEs_5AmLzJN6Bv/view?usp=sharing
         
Вихователь групи раннього віку Яременко Т. О. виготовила дидактичний посібник для дітей  «Сюжетні сенсорні коробки», створила  картотеку авторських дидактичних ігор та вправ з використанням  посібника «Сюжетні сенсорні  коробки»,  та розробила конспект заняття для дітей ясельної групи  з розділу програми «ДИТИНА. «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» з використанням сенсорних коробок.
         Вихователь середньої групи «Колосок» Алексеєва Т. М. упорядкувала  серію  пізнавальних мультимедійних матеріалів  для ознайомлення дітей старшого дошкільного віку з геометричними фігурами, з цифрами, часовими поняттями та розробила  методичні рекомендації вихователям до їх практичного  використання на заняттях та в ході дидактичних ігор. У своїй роботі по формуванню у дітей елементарних математичних уявлень вихователь використовує інтерактивні казки та мультимедійні контенти навчального змісту, а також практикує організацію навчання дітей елементам математики у формі віртуальних подорожей та екскурсій.
У просторі групи «Колосок» вихователь оформила настінну інтерактивну дошку з QR-кодів для індивідуальної роботи з дітьми у напрямку ФЕМУ. Під час вправлянь біля дошки вихователь використовує смартфони та планшети для «оживлення» навчального матеріалу та підвищення пізнавальної  мотивації дітей цифрового покоління до об’єктів вивчення, його візуалізації.
            Організовуючи роботу з логіко-математичного розвитку дітей, вихователь інклюзивної групи Гаманюк О. А формує у дітей  початкові форми дослідження та експериментування шляхом використання цікавих дидактичних матеріалів, які згодом стають об’єктами змістовних  математичних досліджень понять довжини, ширини та висоти (ґудзики, помпони, лего-цеглинки, різні види конструкторів). Також  вихователь розробити картотеку математичних дослідів для дітей молодшого дошкільного віку та виготовила пам'ятки для колег «Види дослідів в математиці». В освітньму просторі своє групи вихователь оформила робочу сенсорну стіну (стенди-тренажери «Геометрик», «Рахівничка», «Лего-цифра»), яка допомагає дітям засвоювати математичні поняття у вільній грі.

 

ll Всеукраїнське заняття доброти

про гуманне та відповідальне ставлення до тварин

2 березня 2020р., педагоги нашого закладу вирішили зробити цей світ трішечки кращим ❤️та підтримали благодійну організацію "БФ "Щаслива лапа"", провівши з дітьми "заняття доброти" у своїх групах.
Наше гасло сьогодні: "У світі бракує на всіх доброти, бо є безпритульні собаки й коти "

Тематична довідка

 Використання методів та прийомів ейдо- та мнемо- технік для активізації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників

   Згідно до річного плану освітньої роботи ДНЗ №1 на 2019- 2020 н.р. з 03.02.2020р. по 07. 02.2020 р. серед усіх вікових груп було проведене тематичне вивчення роботи вихователів з дітьми  по впровадженню в освітній процес  інноваційних технік розвитку пам'яті , методів та прийомів  для активізації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників.

   У методичному кабінеті зібрано та систематизовано матеріали з теми. Вихователем-методистом впорядковано картотеку тематичних статтей з педагогічної преси та інших наукових джерел, а також  розроблено методичні рекомендації з теми на основі наукових праць «Розвиток художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку в ДНЗ» (Атрощенко, Т. О. Розвиток художньо-мовленнєвої діяльності дітей дошкільного віку в ДНЗ / Т. О. Атрощенко // Науковий вісник Мукачівського державного університету. Серія "Педагогіка та психологія" : збірник наукових праць / Гол. ред. Т.Д. Щербан. - Мукачево : Вид-во МДУ, 2015. - №2(2). - С.9-14) та «Художньо-мовленнєва діяльність як засіб розвитку творчої уяви дітей дошкільного віку» (Грузинська, І. М. Художньо-мовленнєва діяльність як засіб розвитку творчої уяви дітей дошкільного віку / І. М. Грузинська // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова. Серія 12 : Психологічні науки : збірник наукових праць. – Київ : Вид-во НПУ імені М. П. Драгоманова, 2016. – № 3(48). – C. 210-216).

   З метою ознайомлення педагогічних працівників з можливостями використання прийомів мнемотехніки під час формування мовленнєвої компетентності дошкільників, для сприяння розвитку професійних якостей педагогів вихователем-методистом було проведено семінар-практикум «Мнемотехніка для розвитку мовлення дітей» та виготовлено пам’ятки для вихователів («Форми організації художньо-мовленнєвої діяльності», «Прийоми та методи мнемотехніки»).

   Дидактичний кейс методичного кабінету поповнено «Опорними схемами-моделями для складання описових розповідей» за методикою К. Крутій для формування у дітей навичок складання описової розповіді, розвитку логічного та абстрактного мислення, мовлення, уяви та пам'яті дітей під час спеціально-організованих занять.

Вивчення показало, що вихователі всіх вікових груп використовують найрізноманітніші методи і прийоми, форми та засоби для формування художньо-мовленнєвої компетенції дошкільників як в організованих формах роботи із дітьми, так і просто за ініціативою дітей, поза спеціальних занять.

    Вихователь Матвієнко Л. Ю.запросила колег на колективний перегляд  інтегрованого заняття з дітьми старшого дошкільного віку з розділів програми «Дитина» «Мовлення дитини» та «Художня література» на тему «Вивчення вірша М. Сингаївського «Білі черевички у зими»». Для активізації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників на занятті використовувала мнемо-технології (мнемо квадрати, мнемо смужки, мнемо таблицю у мультимедійному супроводі) та прийоми ейдетики (у асоціативній грі «Яка зима іще буває?»), що сприяють розвитку   памяті та уяви дітей, мотивації та інтересу  до вивчення віршів.

   Практика роботи  вихователя з дітьми в ході розучування вірша показала, що використання схем-моделей у вигляді відеомнемотаблиць є сучасним інструментом для розвитку мотивації дітей до сприймання та запам’ятовування віршованих рядків, так як включає в себе і звук, і дію, і мультиплікацію. А використання мультимедіа не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному та емоційному розвитку дітей.

   Вихователь Гаманюк О.А. здійснює художньо-мовленнєву діяльність з дітьми молодшого шкільного віку в другу половину дня під час СХД у формі театралізованої діяльності (інсценування, перегляду театральних вистав); творчо-імпровізованої  діяльності  (ігор-драматизацій, ігрор за сюжетами літературних творів,словесно-поетичної творчісті).

Також вихователь активізує мовленнєву діяльність дітей в ході  ігрових квестів. Під час квесту «Хочу все про зиму знати» вихователь закріплювала знання дітей про зиму, розвивала зв’язне  мовлення, фонематичний слух, увагу, пам'ять, мислення через використання сучасних та ефективних методів та прийомів: мнемо квадрати для моделювання речень (вправа «Що я можу сказати про зиму» ); мнемо доріжки для складання описових розповідей про зиму на тему «Чим цікава зима?»; тактильні асоціації в асоціативній праві на розвиток уяви «Зима – чудова пора року»; мовні ігри з коректурними таблицями Н. Гавриш «Зимові явища природи» та «Зимові розваги»; друдли для складання порівняльно-описових розповідей про птахів за схемою-моделлю.

Значне місце в сучасній методиці ознайомлення з художньою літературою посідають заняття, побудовані на застосуванні синтезу мистецтв. Естетичні враження від сприймання, наприклад, поетичного твору в музичному супроводі дитина може відтворити на такому занятті в танцювально-ритмічних рухах.  Отже, художньо-мовленнєва діяльність – це діяльність, що виникає під впливом творів мистецтва, зокрема музики.

   Так, музичний керівник Задорожня О. А. на своїх заняттях підсилює сприйняття художнього твору дітьми ще й музичними враженнями, розвиває асоціативну та кінетичну пам'ять , увагу дітей через створення додаткових слухових асоціацій з художнім твором.

   Під час музичного  заняття О. А.  продовжувала вивчати  пісню «Зимонька-зима» з дітьми старшої групи з використанням мнемо таблиці до пісні. Музичний керівник  під час заняття вправляла дітей в координації рухів із мовленням в логоритмічній грі «На ялинку сніг-сніг», в музично-ритмічній грі «Зимова прогулянка» та під час мовленнєво ритмічної  гри за методикою К. Орфа «Взяти-віддали»; спонукала дітей до імпровізації під час музикування ; розвивала уяву дітей під час слухання п’єси А. Вівальді «Зима та в ході гри «Музика настрою»; слухову увагу під час гри «Звуки зими , артикуляцію, почуття ритму.  

   Художньо-мовленнєва діяльність  - це діяльність, провідне місце в якій посідає мистецтво слова. А вихователь, який володіє мистецтвом слова  в першу чергу формує у дітей виразно емоційну компетенцію насамперед  своїм особистим прикладом. Так, зразок образного, емоційного та виразного мовлення подає дітям вихователь Опанасюк С. О., дотримуючись адекватних засобів виразності та вдало їх поєднуючи у роботі з дітьми. Активізує художньо-мовленнєву діяльність дітей через художню комунікацію на інших заняттях та під час ігрової діяльності, проводячи  бесіди з дітьми на основі прочитаних раніше творів.

Вихователь постійно сприяє активізації художньо-мовленнєвої діяльності дітей  через використання розрізаних мнемо таблиць, якими діти граються протягом дня в наступні ігри: відновлюють послідовність картинок з пам'яті (дид. гра «Що спочатку, а що потім?» ); змішують їх з іншими і відбирають серед кількох картинок ті, що відносяться до даної теми (дид. гра «Пори року») ; визначають, де повинна знаходитись «зайва» картинка серед інших (дид. гра «Що зайве?», або «Плутанина»); знаходять послідовність картинок після прочитаного тексту, або уривка тексту («Склади казку», «Впізнай та знайди»).

   Яременко Т. О. свою роботу з дітьми по активізації художньо-мовленнєвої діяльності  проводить у формі розігрування забавлянок, утішок , читання казок , слухання пісень та  через використання методів міміки, жестів, емоційної виразності, пальчикових ігор та сумісного читання.

Вихователь Філоненко Н. О.  використовує з дітьми ефективні способи заучування віршів : заучування за ілюстраціями, інсценування, домовляння останнього слова рими, читання рядків із питальною інтонацією.

   У програмі «Дитина» передбачена робота з дитячою книжкою, саме тому вихователь Алексєєва Т. М. особливу увагу приділяє роботі з дитячою книжкою, спрямованою на розвиток елементарної культури майбутнього читача, інтересу до книжки, дбайливого ставлення до неї. В облаштованому нею куточку книги відповідне до програмових вимог змістове наповнення, книги завжди знаходяться у вільному доступі для дітей, тому вони в будь-який час мають можливість переглядати книжки, ілюстрації, сюжетні та предметні картинки до казок, пригадуючи при цьому зміст художніх творів.  У вечірні години вихователь створює умови для розвитку с. р. гри «Книжкова лікарня». Вихователь  у присутності дітей постійно стежить за порядком в «Куточку книги», ремонтує книги, спільно з дітьми розглядає ілюстрації до казок, за бажанням дітей розповідає або зачитує обраний ними художній твір. А розроблена нею дидактична гра «Чому скаржилися книжечки?» виховує дбайливе ставлення дітей до книги.

   Вихователі старшої  групи Євдокименко Н. Д та Максименко М. І. на заняттях і в ранкові години для розвитку пам'яті, уваги та мовлення дітей використовують прийоми ейдетики: візуалізація, асоціативні ігри. Створений ними дидактичний посібник «Вправи для уявляй ОК» стимулює дітей до мовної діяльності, сприяє розвитку асоціативної та кінетичної пам'яті(вправи «Рухлива абетка» , «Настрій природи», «Кольоровий тиждень»); а також збагачує словник дітей словами-назвами емоцій і почуттів та природніх явищ; збагачує уяву через вивчення днів тижня у асоціативному зв’язку з кольорами . Дидактичний посібник своїм змістовним наповненням повністю відповідає віковим особливостям  розвитку дітей старшого дошкільного віку.

 

Рекомендації:

  • Облаштувати в кожній віковій групі «Куточки дитячої книги» та наповнити їх дитячою літературою, ілюстраціями та іншими матеріалами у відповідності до програмових вимог та вікових особливостей дітей (постійно);

  • Педагогам до кожного тематичного тижня розробити, або виготовити коректурні таблиці за методикою Н. Гавриш та впроваджувати їх в роботу та дошкільниками для активізації і збагачення словника з теми, розвитку пам'яті та образного мислення, мовлення (до педради).

 

05.02.2020 р. відбувся колективний перегляд  інтегрованого заняття

з дітьми старшого дошкільного віку

з розділів програми «Дитина» «Мовлення дитини» та «Художня література»

на тему

«Вивчення вірша М. Сингаївського «Білі черевички у зими»»

   Вихователь Матвієнко Л. Ю.запросила колег на колективний перегляд  інтегрованого заняття з дітьми старшого дошкільного віку з розділів програми «Дитина» «Мовлення дитини» та «Художня література» на тему «Вивчення вірша М. Сингаївського «Білі черевички у зими»». Для активізації художньо-мовленнєвої діяльності дошкільників на занятті використовувала мнемо-технології (мнемо квадрати, мнемо смужки, мнемо таблицю у мультимедійному супроводі) та прийоми ейдетики (у асоціативній грі «Яка зима іще буває?»), що сприяють розвитку   памяті та уяви дітей, мотивації та інтересу  до вивчення віршів.

   Практика роботи  вихователя з дітьми в ході розучування вірша показала, що використання схем-моделей у вигляді відеомнемотаблиць є сучасним інструментом для розвитку мотивації дітей до сприймання та запам’ятовування віршованих рядків, так як включає в себе і звук, і дію, і мультиплікацію. А використання мультимедіа не тільки збільшує швидкість передачі інформації дітям та підвищує рівень її засвоєння, а й сприяє розвитку таких процесів як увага, пам'ять, мислення, уява, мовлення, розвиває почуття кольору, композиції, бере участь у інтелектуальному та емоційному розвитку дітей.

 

25.04.19 відбувся колективний перегляд заняття

з малювання в середній групі(25.04.19),

представлений вихователем Максименко М. І.

Тема: Малювання за уявою «Весняні луки»

Мета: розвиток творчих здібностей дітей на основі знань про явища природи навесні через нетрадиційну техніку малювання «Ебру».

Навчальні завдання:

закріпити уявлення дітей про весняні зміни у природі;

формувати вміння працювати в нетрадиційній техніці малювання:  пензликом, зубочисткою, піпеткою на воді;

підбирати і використовувати нетрадиційний для образотворчого мистецтва матеріал;

закріпити вміння розташовувати візерунки на тарілці .

Розвиваючі завдання:

розвивати у дітей творчі здібності, зорову увагу, уяву, фантазію, сприйняття кольорів, дрібну моторику рук;

розвивати почуття впевненості в собі, сприяти формуванню позитивних емоцій;

розвивати бажання експериментувати в малюванні, проявляючи яскраві почуття і емоції: радість, здивування;

розвивати творчу самореалізацію і індивідуальність.

Виховні завдання:

виховувати самостійність в створенні малюнка, почуття прекрасного, акуратність.

Методи і прийоми: привітання в колі «Тепло долоньок», перша ігрова мотивація «прогулянка до чарівних весняних луків», сюрпризний момент «поява метелика», дид. гра з елементами зорової гімнастики «Подорож метелика», асоціативна гра (кольорові асоціації) «З ким привітався метелик», друга ігрова мотивація  «створимо відображення весняних луків на воді за допомогою чарівних фарб», показ, пальчикова гра «Малюнок», індивідуальна робота дітей, рефлексія – метелик дякує за «диво на воді», музично-рухливий етюд з використанням театру на паличках «Танок квітів та метеликів».

Новизна і особливість: незвичайні матеріали і оригінальні техніки привертають дітей тим, що тут не присутній слово «не можна», можна малювати, ніж хочеш і як хочеш, і навіть можна придумати свою незвичайну техніку. Ця техніка малювання є одним з визнаних методів арт - терапії, казкотерапії, а також один з методів здоров'язберігаючих технологій. Дитина використовує колір як засіб передачі настрою, експериментує. А також : виробляється посидючість; розвивається дрібна моторика рук; тренується зір; розвивається координація рухів; відкривається творчий потенціал; розвивається фантазія і мислення; вміння поєднувати кольори і форми; вміння бачити прекрасне в повсякденному; можливість мислити нестандартно; вміння розслаблятися і отримувати задоволення.

Плановані результати: діти самостійно використовують нетрадиційні техніки; знаходять нестандартні способи художнього зображення; вміють передавати свої почуття і емоції, отримують задоволення від своєї роботи.

.

Методичне об’єднання вихователів молодших та ясельних груп

 

1.Методи та прийоми стимулювання мовлення дітей першої та другої молодшої груп

( консультація).

2.Профілактика мовленнєвих порушень у дітей молодшого віку через стимулюючі вправи з розвитку органів артикуляційної та дрібної моторики (майстер-клас «Язик-чарівник»).

3.Застосування різних видів ігор, дидактичних посібників для збагачення активного словника, формування звукової культури.

 (практичний показ заняття).

На базі ДНЗ№1  відбулося методичне об᾿єднання вихователів ясельних та молодших груп.

Директор Зарченко Наталія Володимирівна зробила порівняльну характеристику методів та прийомів стимулювання мовлення дітей першої та другої молодших груп, та підготувала консультацію у вигляді мультимедійної презентації для вихователів ДНЗ міста на тему «Профілактика мовленнєвих порушень у дітей молодшого віку через стимулюючі вправи з розвитку органів артикуляційної та дрібної моторики».

Вихователь-методист Мойсеєнко Наталія Юріївна провела з вихователями майстер-клас по виконанню артикуляційної гімнастики «Язик-Чарівник» з використанням карто-символів артикуляційних вправ та надала методичні рекомендації щодо проведення таких розминок з дітьми. Також представила відеоогляд індивідуальних занять вихователя з дітьми з використанням лепбуків та аргументувала важливість такої форми роботи для збагачення словника та формування звукової культури у дітей.

Безпосередньо практичний показ заняття з розвитку мовлення та культури мовленнєвого спілкування на тему «Складання описової розповіді про Зайчика. Підтема: Подорож до чарівного лісу» представила вихователь молодшої групи Опанасюк Світлана Олександрівна з своїми вихованцями.

Для досягнення програмових цілей було створене нею відповідне розвиваюче середовище. Для активізації мовленнєвої діяльності дітей протягом заняття, вихователь використовувала такі методи і прийоми:

  • привітання – з використанням «техніки веселого кривляння»;

  • артикуляційну гімнастику з опорою на візуалізацію, інтерактивну гру в парах «Склади ціле»;

  • мовну гру «Хто сховався за ялинкою?» з використанням ліхтарика;

  • асоціативну гру « На що схожа доріжка?»;

  • логоритмічну вправу «Тукі-тук» з горішками;

  • для фізичного розвантаження С. О. використала офтальмологічний тренажер «До кого веде доріжка?» (зорова гімнастика) та музично-рухливу імітаційну гру «Веселі зайченята»;

  • мовну гру « Що робить зайчик?» з використанням ІКТ;

  • тактильно-мовна гра «Який зайчик?»;

  • мовленнєву гру «Опиши Зайчика» за мнемо таблицею;

  • гру на розвиток дрібної моторики «Чарівна доріжка».

Таким чином, ігри та вправи використані вихователем сприяли розвитку загальної та артикуляційної моторики, сенсорних відчуттів (дотикових, зорових, слухових), що забезпечило перцептивну, моторну та мовленнєву активність дітей на занятті.

А запропоновані сучасні ігри з ліхтариком, мультимедійні ігри,  опис з використанням опорних малюнків-символів безперечно сприяли активізації мовленнєвої активності дітей на занятті, спонукали до побудови речень адекватно до поставленого вихователем питання, та до складання описової розповіді з 2-3-х простих речень. Важливим прийомом активізації мовлення дітей на занятті був зразок мовлення самого вихователя, його емоційність та виразність.

 

Семінар-практикум

"Впровадження методики В. П. Базарного в освітній процес "

План семінару-практикуму

1. Перегляд мультимедійної презентації (директор Зарченко Н. В., вихователь-методист Мойсеєнко Н. Ю.)

2.Колективний перегляд заняття з фізкультури (вихователь Алєксеєва Т. М.)

3.Представлення авторських посібників (вихователі)

Тематична довідка

«Використання методів і прийомів фізкультурно-оздоровчої роботи за технологіями В. П. Базарного в освітньому процесі ДНЗ »

 

Згідно з річним планом роботи  в нашому дошкільному закладі проводилось тематичне вивчення стану роботи по використанню здоров’язбережувальних технологій В. П. Базарного в освітньому процесі всіх вікових груп.

Вивчення проводили: директор – Зарченко Н. В., вихователь-методист – Мойсеєнко Н. Ю.

Під час тематичної перевірки аналізувалося:

  • Використання режиму змін динамічних поз під час проведення занять

  • Доцільність та систематичність використання офтальмотренажерів в процесі освітньої роботи з дітьми (заняття, режимні моменти)

  • Створене в кожній віковій групі середовище для розширення зорових горизонтів, розвиток творчої уяви та пізнання світу за технологіями В. П. Базарного (стельові, настінні офтальмотренажери, сигнальні мітки, індивідуальні офтальмотренажери).

Вивчення свідчить, що вихователі всіх вікових груп зібрали і систематизували необхідний матеріал відповідно до вікових особливостей дітей; дібрали і виготовили різноманітні посібники, тренажери для очей,а також активно використовують на своїх заняттях, під час режимних моментів ігри та вправи для активізації загальної моторики та зорово-ручної координації (сенсорні хрести, екологічне панно, бігаючи вогники, зорові мітки, індивідуальні офтальмотренажери: біноклі, «чарівні рамки», екологічні прописи та ін.).

Вихователі виготовили зорові тренажери різного направлення:

  • тренажери для підвищення гостроти зору (чарівні біноклі, чарівні рамки)

  • тренажери для розвитку зорово-рухливої координації (сенсорні хрести, обручі);

  • тренажери для розвитку навичок просторової орієнтації; здатності судити про розташування одного предмета відносно іншого (екологічне панно)

  • тренажери по вправлянню дітей у зосередженні погляду на нерухомому і рухомому предметі («настінні доріжки з використанням лазарного ліхтарика»)

  • тренажери для розвитку периферійного зору,розширення бічного погляду, здатність бачити те, що нас оточує («стіни, що розмовляють», - розміщення  дид. матеріалів до заняття в різних частинах кімнати );

  • тренажери для зниження психічної і зорової стомлюваності (сигнальні мітки на вікнах, стінах, індивідуальні офтальмотренажери,  тощо).

 

Вихователі використовують зорову гімнастику протягом дня, включаючи її в режимні моменти.

Так, Яременко Т. О. провела ранкову гімнастику «Весняний день» для наймолодших з використанням сенсорного хреста, що послугував за першу весняну проталинку, на якій виросли підсніжники (на зразок мобілів для новонароджених), а також масажного посібника для профілактики плоскостопості «Весняна галявинка».

Опанасюк С. О. під час ранкових зустрічей розповідає малятам природничі казочки з використанням екологічного панно «Пори року» для розширення зорових горизонтів дітей , а також настінний офтальмотренажер «Бджілка-трудівниця» для  вправляння дітей у зосередженні погляду на рухомому предметі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Максименко М. І. застосувала елементи технологій В. П.Базарного під час гімнастики пробудження, використавшиколючі м’ячики для масажу стоп, що також виконують  функцію яскравих індивідуальних офтальмотренажерів,за якими діти слідкують під час гімнастики на відстані витягнутої руки, керуючись словесною вказівкою та інструкцією вихователя (вгору, вниз, по колу, тощо).

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гаманюк О. А. виконала з дітьми гімнастику пробудження з елементами точкового масажу стоп та зорової гімнастики. Прокинувшись, лежачи на спині , діти на 10 секунд фіксували погляд на яскравих нерухомих об’єктах (сонечко, хмарка) розвішених по стелі, та спостерігали за танком першої весняної квітки, пробудженої від сну,керуючись віршованими вказівками вихователя .

Вихователь закріплювала вміння дітей орієнтуватись в просторі відносно себе за допомогоювправ для активізації загальної моторики та зорово-ручної координації з використанням лазарного ліхтарика.

Вихователь молодшої групи Філоненко Н. О. використовує в роботі з дітьми стельовий офтальмотренажер «Парасолька», куди підвішує дидактичні матеріали відповідно до заняття чи гри .

Такі ігри , як «Знайди предмет, що я назву», «Що зайве?», «Ознаки весни», «Пернаті друзі» сприяють вмінню дітей фіксувати погляд на нерухомому предметі вгорі, виділяючи його з ряду інших .

«Парасолька» на зразок мобілів може обертатись по колу, а разом з нею і дид. матеріали (картки, силуєти, іграшки, тощо). Таким чином діти очима слідкують за рухомим предметом вгорі в ході ігор «Дожени сонячного зайчика», «Роздивись і назви, що є у пташки (комашки, квітки, тощо) », психогімнастичних і релаксаційних хвилинок.

Задорожня О. А. постійно використовує офтальмотренажери у вигляді сигнальних міток на склі, підвісок на стелі під час оформлення музичної зали до свят та розваг. Заняття проводить зі зміною динамічних поз при переході від одного виду музичної діяльності до іншого (Н.: ивертикальне положення тіла під час хорового співу).

Контрольне заняття з розвитку зв’язного мовлення на тему: Бесіда за картиною «Прихід весни» показала Євдокименко Н. Д. Під час ознайомлення дітей з картиною використала «чарівні рамки» для концентрації зорової уваги дітей на нерухомому об’єкті (сюжетному центрі картини) . Н. Д. за допомогою віршів, загадок, описових речень робила словесні замальовки сюжетних центрів картини, а діти під час індивідуальної роботи, самостійно, використовуючи яскраві рамки, знаходили та виділяли його його.

Продовженням бесіди стала динамічна зміна положення тіла - діти, стоячи на відстані 3 м. від великої демонстраційної картини працювали з чарівними біноклями в ході гри «Знайди на картині об’єкт, що я назву» .

Підсумком заняття стала хвилинка релаксації «Шляхами лелеки», під час якої діти, лежачи на килимку під спокійний музичний супровід та словесні вказівки вихователя спостерігали очима за польотом лелеки, що повертається з теплих країв.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Тренувальне заняття з фізичного розвитку з дітьми старшої групи «Колосок» представила колегам на колективний перегляд  Алєксеєва  Т. М. і показала методику впровадження елементів здоров’язбережувальних технологій В. П. Базарного в фізкультурно-оздоровчу роботу з дітьми старшого дошкільного віку.

Так, комплекси гімнастики на степах сприяють  масажу стоп ,що має оздоровлюючий ефект на весь організм, покращує загальний стан здоров’я дитини. Виконання вправ на степах  є чудовим засобом від плоскостопості, і може бути  альтернативою масажним килимкам, на яких  діти не просто стоять, а й виконують загально розвиваючі вправи за рекомендаціями В. П. Базарного.

Також своє заняття Т. М. побудувала в режимі рухомих об’єктів і зорових горизонтів. Сигнальні мітки під час проведення зорової гімнастики (підсніжник, гусінь, зайчик, метелик) підвищили ефективність зорового сприйняття під час просторового огляду середовища.

Основні рухи виконувались з урахуванням елементів здоровязбережувальних технологій  В. П. Базарного:

  • Підтягування по лаві, тримаючи м’яч між стопами

  • Метання м’яча в горизонтальну ціль з використанням яскравої зорової мітки для концентрації погляду

  •  

 Продовжувати проводити заняття з дітьми в режимі рухомих об’єктів і зорових горизонтів, зміни «динамічних поз» - положення тіла, декілька разів під час заняття,що сприяє «сенсорній свободі і психомоторному розкріпаченню» ,а також дає гарантовані результати поліпшення і підвищення рівня пізнавального інтересу через розвиток зорової уваги, вміння швидко переключатись з одного об’єкта на інший,(так як основну інформацію діти отримують саме через зоровий аналізатор);через постійний пошук для отримання відповіді на певне питання (коли діти роблять десятки пошукових рухів очима, головою,  тулубом, в режимі постійної зміни «динамічних поз»).

Це безперечно підвищує працездатність дітей і знижує стомлюваність, а також сприяє розвитку  зорового сприйняття і сенсорно-моторних функцій.

 

"Всеукраїнське заняття доброти" на тему:

"Гуманне та відповідальне ставлення до тварин"

1 березня, саме у Всесвітній день котиків у нашому дошкільному закладі пройшло "Всеукраїнське заняття доброти".

Вихователі молодшої, середньої та старшої груп долучились до виховання свідомого та відповідального покоління та провели тематичні заняття на тему "Гуманне та відповідальне ставлення до тварин":

1. Старша група "Колосок"

Тема заняття "Тварини - наші друзі"(інтерактивне)

2. Середня група "Білосніжка"

Тема заняття: Складання розповіді за картиною "Кішка з кошенятами"

3.Молодша група "Теремок"

Тема заняття: бесіда за картиною "Собака із собаченятами"+моделювання собачки з кульок

 

bottom of page